МЛИНЦІ - ДЕРУНЦІ

  

 Картопляні млинчики...

 Їх називають по різному. В нашій сімї їх називали просто – дерунами.  Натирали на самій мілкій тертушці з рваними краями, яка перемелювала картоплю в муку, тобто, дерла. Звідси і походження назви дерунів.  Драти на таку мілку тертушку було непросто, тому за цю справу завжди брався батько. А вже коли брався, то надирав велику миску картопляного тіста,  тому що деруни уплітались гарячими, зразу ж із пательні і їх ніколи не було забагато. Картопля була у нас в почьоті, її варили в мундирах, її смажили соломкою на сковорідці, вона була основним компонентом супів.

Коли я подорослішала  і стикнулась з проблемами зі здоров'ям, то почала аналізувати, що привело мене до такого стану. Перше, що попало під ніж інквізиції - це картопля, тому що крохмаль. Друге - молочні продукти - лактоза, казеїн. Третє - це м'ясо. Четверте - це мука, глютен. Поступово ці всі продукти пішли з мого життя, або ж скоротились до мінімуму.

Ставлення до картоплі з часом пом'якшилось, все ж таки, - овоч. Іноді я додаю її в супи, іноді готую на пару разом із буряком та морквою, тому якийсь черговий кілограм -два картоплі в мене завжди є. Але декілька років я її не вживала ні в якому вигляді. Багаторічна відмова від вживання картоплі в їжу призвели до того, що коли ми з чоловіком буваємо в гостях і там пригощають картоплею, то ми накидємось на неї, як на самий ласий делікатес. Після чергового такого нальоту на картопельку, я замислилась над природою цього явища і вирішила побалувати себе приготуванням якоїсь домашньої картопляної страви.  І от, захотілось мені приготувати деруни. Тай масляна неділя, тут як тут...

Не обійшлось без проблем. Основна проблема полягала  в тому, що в мене 
немає пательні для смажіння, бо я давно уже нічого не смажу. Вирішила смажити на пательні для тушіння (це металева пательня з товстим дном і з фігурним рельєфом). Але, якщо ви маєте пательню  для смажіння, з антипригарним покриттям, то краще беріть її, це полегшить вам приготування...

Що є найважливішим у смажінні? Найважливішим є вибір олії! Бо та олія, на якій нам рекомендують смажити - рафінована, дезодорована, то, взагалі, не олія, а чорт знає що, сурогат якийсь... зброя масового знищення, не багато, не мало...    

Міністерство здорового глузду попереджає - смажити, взагалі, не корисно для здоров'я! Але якщо дуже захотілось, то смажити  можна тільки на насичених жирах, це - сало, смалець, масло гі, кокосове масло, допускається оливкове (якщо не маєте відрази до нього). На рослинних оліях, будь, вони рафіновані чи ні - смажити не можна. Вони перетворюються на канцерогени, тому що там багато поліненасичених жирних кислот, які при нагріванні окислюються.

 В Україні сама популярна олія соняшникова. Проте, при термообробці соняшникові жири швидко переходять в стадію утворення канцерогенів. Якщо ви, все-таки, полюбляєте смажити, постарайтеся звести цей процес до мінімуму і ні в якому разі не доводьте олію до задимлення.

Про шкоду використання соняшникової олії читайте в кінці цього трактату...

Ні в якому разі не можна смажити на лляній олії. При термообробці вона гіркне і перетворюється в справжню отруту із-за великої кількості ненасичених кислот. Найкращим варіантом буде полити нею вже готову страву, або ж додати її сирою  до  салату.

А найкращим вибором для смаження буде кокосова олія, або ж масло гі (огищене вершкове масло).

  

Інгредієнти для дерунів:

- 0,8 -1 кг картоплі 
- 2-3 яйця
- морква 1шт (150 - 200 г)
- шматочок кореня селери (100 -150 г )
- цибуля (1 велика, або 2 серенього розміру)
- перець (каєнський кусочками, сухий)
- сіль (2 щіпочки)
- мелений коріандр
- порошок куркуми
- олія для смаження

Як робимо:

Деруни, як відомо, можна надерти на самій мілкій тертушці, середній і великій.
Я раджу натирати на середній. Тісто для дерунів вийде не таке рідке, як подерте на малій і буде що пожувати. А от деруни подрібнені на великій тертушці треба більше часу піддавати тепловій обробці, щоб вони гарненько пропеклися. Тому, раджу вибирати серединку, а ви можете робити як вам заманеться...
Моркву і селеру теж натираємо на середній тертушці.
Цибулю подрібнюєм ножем на невеликі кусочки.
Яйця просто вмішуємо в тісто, в піну не збиваємо... 
Куркуму сиплемо на око і по інтуіції. На смак вона нейтральна, додає нашим дерунчикам скритої користі і явного життєрадісного кольору. 

На пательню з антипригарним покриттям наливаємо небагато олії, так, щоб його вистачило засмажити лишень одну сторону дерунів, щоб вони схватились і не розсипались, а друга сторона пропечеться і без олії.  Якщо налити багато олії, так, щоби деруни купалися в ній, то вони вберуть в себе всю ту олію і будуть такими жирними, що "мама, не горюй"!

Час приготування однієї порції дерунів на пательні займає 7-10 хвилин. Цього часу досить, щоб млинці підрум'янились, але всередині картопля і овочі ще були трошечки недосмаженими. І я вам скажу - це так смачно! 


В багатьох рецептах у деруни пропонують додати муку. Звичайно, так млинчики будуть краще тримати форму. Але, як на мене, то смакові характеристики погіршуються. Якщо у вас не вистачає нервів воювати із розсипчастими дерунами, то можете додати муки, але небагато, одну столову ложку.

Оскільки в мене не було пательні для жаріння, а тільки сотейник для тушіння, то мені було важкувато готувати в ньому деруни та ще й з мінімумом олії. Тому я вирішила спробувати запекти у духовці на круглому противні великі картопляні млинці.  Зробила два млинця на двох противнях і жонглювала ними, міняючи їх місцями. Вони вийшли теж смачними, але сухуватішими ніж ті, що смажились на сковорідці. Все-таки, вони знаходяться в духовці хвилин 40-50, а не 7-10 хвилин, як на пательні.

У всякому разі, особливо, якщо немає сковорідки, а є два противні, можна спробувати випекти і такі млинці, для різноманітності...

На такі великі картопляні млинчики можна викласти щось таке красиве... Ще не знаю що, треба подумати..., але мені було смачно і так, без всякого салату, без всякої приправи. Сам млинець такий різнобарвний на смак, - тут і кортопля, тут і солоденькі  морква, селера, цибулька, гострий перець кайєнський кусочками попадається - це просто якась феєрія смаків!

Великі млинці, все ж таки, важко випікати, особливо важко їх перевертати.
Після серії експериментів по виготовленню дерунів, прийшла до висновку, що краще всього випікати невеличкі дерунчикии, але в духовці, а не на пательні. Тут можна обійтись мінімумом олії. 

Просто змастіть теплою кокосовою олією противень, як для випічки пирога, і на цьому все. 

Як випікати.
Поставити противні в духовку прогрітій до 180 градусів. Через 15 хвилин поміняти місцями противні, якщо у вас їх двоє. А ще через 15 хвилин можна їх перевертати деревяною лопаткою. Після цього я вже кожні 5 хвилин заглядую у духовку, щоб впевнитись  чи не підгоріли.  Процес випічки займає 40-45 хвилин. 

Єдине що може трапитись це те, що ви трохи пересмажите деруни. На останніх хвилинах випічки треба бути дуже уважним...

Як їсти.

Знаю, знаю, що деруни їдять зі сметаною, та іще з чим тільки їх не їдять... і із шкварками, і із рибою, і із грибами і із мясним фаршем...

Але то все зайве, зайве... 

Деруни з овочами являють собою довершену композицію, яку нічим не хочеться порушити, а тільки смакувати, закривши очі...

"Любов до...дерунів - велика сила" -

Сказала так Любов і ... відкусила

Шматочок запашного деруна...

...текли навколо ріки сметанкові

І деруни кружляли у танкові...

"Я у раю", - подумала вона.

Були вони маленькі і великі,

Пухнасті, золотисті, сонцеликі,

Мов кольорові і щасливі сни...

Та тут Любов ураз прийшла до тями

Від голосу здивованої мами:

"Куди поділись з миски деруни?"...

Ну, оце вже останній... подумала вона...

Міністерство здорового глузду попереджує:
зловживання дерунами призводить до... накопичення слизу в організмі... і це, насправді, сувора правда життя...

Тому, порада - готуйте не часто, готуйте небагато, бо втриматись і не переїсти буде надзвичайно важко і, практично, неможливо...

А тепер про соняшникову олійку...

Вчені Єнського університету імені Фрідріха Шиллера в Німеччині склали рейтинг країн із найвищим рівнем смертності від серцево-судинних захворювань через неправильне харчування. На першому, найгіршому, місці – Україна. А загалом до першої двадцятки потрапили 14 країн колишнього СРСР.

Дослідження проведене на замовлення Всесвітньої організації охорони здоров’я, в ньому проаналізували дані 51 країни так званого європейського регіону ВООЗ (тобто разом із Туреччиною, Ізраїлем, а також післярадянськими державами, що географічно розташовані в Азії) за період із 1990 по 2016 рік.

На першому, найгіршому місці в рейтингу смертності від серцево-судинних захворювань, спричинених неправильним харчуванням, за відсотковим рівнем – Україна: в ній рівень смертності з цієї причини 2016 року становив 38,2% від усіх смертей. Із загалом 15 колишніх радянських республік до першої двадцятки потрапили 14.

Україна (38,2% від усіх смертей)
Білорусь (36,8%)
Грузія (34,4%)
Молдова (34,2%)
Узбекистан (32,2%)
Болгарія (32,2%)
Азербайджан (32,0%)
Туркменистан (31,9%)
Латвія (31,7%)
Литва (30,5%)
Росія (30,0%)
Киргизстан (29,5%)
Казахстан (29,5%)
Словаччина (29,0%)
Естонія (28,3%)
Вірменія (28,2%)
Румунія (27,6%)
Албанія (27,2%)
Чорногорія (26,6%)

Чехія (26,4%)

Після статистичного перерахунку з поправкою на вікову структуру населення українська цифра склала за 2016 рік 349 смертей на кожні 100 тисяч населення. Це найвище число у Східній Європі і четверте серед усіх досліджених країн.

Гірше за Україну справи з цього огляду в Узбекистані, Туркменистані і Киргизстані. А слідом за Україною йдуть Молдова, Азербайджан, Білорусь, Таджикистан, Казахстан, Росія і Грузія. Ось найгірша десятка:

Узбекистан (394 випадки смерті на 100 тисяч населення)
Туркменистан (376)
Киргизстан (350)
Україна (349)
Молдова (328)
Азербайджан (319)
Білорусь (313)
Таджикистан (310)
Казахстан (306)
Росія (291)
Їжте правильно!
Автори дослідження стверджують, що мешканці цих країн постраждали від хвороб, викликаних нездоровим харчуванням. Найбільше пов’язаних зі способом харчування смертей від серцево-судинних хвороб, за їхніми даними, спричинили дієти з низьким рівнем споживання цілозернових продуктів, горіхів, насіння, овочів, фруктів, бобових, омега-3 жирних кислот, а також із високим рівнем споживання натрію (тобто в першу чергу солі).

Ситуація в західноєвропейських країнах набагато краща, ніж в Азії і Східній Європі, що, як і колишній СРСР, побувала під комуністичною владою. Усі перші 27 країн із найгіршим показником смертності з поправкою на вікову структуру – саме зі складу колишніх Радянського Союзу і східноєвропейського соціалістичного блоку, і єдиною країною з них, що «вирвалася» до західноєвропейських показників, стала Словенія. Після останньої з 27, Польщі, зі смертністю від серцево-судинних захворювань через неправильне харчування на рівні 150 смертей на 100 тисяч населення, наступна, 28-а Греція, йде відразу з різким відривом: її показник – 100 на 100 тисяч.

Найкраще з цього огляду, за даними вчених, харчуються мешканці Іспанії, Ізраїлю і Франції: у цих країнах через нездорове харчування померло від серцево-судинних хвороб від 43 до 46 осіб на 100 тисяч.

Серед зауважень, які наводять дослідники, – що в низці східноєвропейських країн, які за період від 1990 до 2002 років перейшли з соняшникової олії на ріпакову, різко впала смертність від ішемічної хвороби серця.

У тих країнах, де головною кухонною олією залишилася соняшникова, як-то в Україні, Росії, Румунії чи Болгарії, рівень цієї смертності був стабільним від 1990 року. Натомість, у країнах, що почали використовувати ріпакову олію (Польща, Чехія, Естонія, Латвія, Литва), за цей період смертність від ішемічної хвороби серця різко впала.


Вчені стверджують, що за допомогою збалансованої дієти можна запобігти приблизно кожній п’ятій із передчасних смертей від серцево-судинних захворювань.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/smertnist-xarchuvannia/29711606.html?fbclid=IwAR1oIG23Qkp-FSj1P3zqCsdAyYDMoYPyAJv_HVFr8EOatuaXnudq_S5Z3bo