Часниково-цибулеві овочеві котлетки

Цей рецепт сироїдний і для тих хто має дегідратор.

Пишу по свіжих слідах, щоб не забути як робила, бо дуже смачно...

Початок червня і на присадибних ділянках починає колоситись часничок та цибулька...

Щоби визріли гарні головки часнику та цибулі треба стрілки з початками насінневих голівок видалити. І от ви видалили, як положено, а їх, виявляється стільки, що не подолати.

Це стрілки часнику...

А це стрілки цибулі...

Що ж з ними можна зробити? Їх можна їсти просто так, вприкуску до різних страв, їх можна замаринувати, потушити, зварити або ж заморозити про запас.

Я ж вирішила "згадати молодість" і зробити котлетки і крекери. Давно вже не робила, років зо два, чомусь здавалось мені що це так важко і довго. Але ж нікуди діватись, продукцію з города кудись треба пристроювати.

Так от, для цих котлеток взяла:
- буряк (3 чи 4 шт.)
- моркву (4 шт)
- соняшникове насіння (десь з 1,5 стакана)
- насіння льону (грам 700-800)
- стрілки часнику (гарний пучок)
- стрілки цибулі (пучок)
- зелень укропа (пучок)
- руколу( великий пучок)
- лебеду (небагато, бо багато не було)
- сіль (трохи менше 1 чайної ложки)
- коріандр (1 столову ложку)
- перець гострий (небагато)
- вода

В чашу блендера закинула порізані стрілки часнику, буряк, лободу, сіль, перець, спеції. Добавила води та перекрутила все потихеньку. Моркву потерла на мілкій тертушці. Укроп та руколу (іі в мене було чимало) порізала міленько на дошці. Все це змішала і додала подріблене на кофемолці насіння льону та воду. Льон треба вмішувати не весь, а залишити частину на паніровку котлет.Тут треба бути уважним і розмірковувати, добавляти потроху льон та воду, вимішувати та придивлятись до консистенції фаршу. Треба пам'ятати, що льон з часом розбухає, тому йому треба дати часу набратись води. Коли ви вирішили що консистенція нормальна, дайте постояти фаршу деякий час. А потім можете знову добавити води чи льону. Консистенція повинна бути трохи густіша за м'ясний фарш на котлети. 
Потім я розділила фарш на дві частини. З одної частини я вирішила зробити тонкі хрусткі крекери. А з іншої - котлетки. У фарш для котлет я нарізала стрілки цибулі. Справа в тому, що вони тверденькі, кругленькі і заважали би намазувати крекери на плівку дегідратора. А котлетам це не завадить.
Потім починаєте виліплювати котлетки. Можна набирати прямо ложкою і викладувати на подрібнений льон. А можна ліпити в руках, а потім вже панірувати у льон. Котлетки по формі виходять не ідеальні, але ми на цьому не заморачуємось і ліпимо як ліпиться, не на виставку ж...

Виліплені котлетки складуємо на решітку дегідратора, застелену силіконовим листом, і відправляємо у дегідратор. Фарш для крекерів намазуємо на лист якомога тонкішим шаром та розділяємо (продавлюємо) ножем на частини - прямокутники чи квадрати, щоб вони опісля легше розподілялись на частинки.

Сушити цю продукцію треба при 35-40 градусах. Виходить задовго (годин 16), але в результаті маємо здорову їжу, до того ж таки дуже смачну і поживну, в якій збереглись всі ферменти. Такі котлетки просто бальзам для кишечника...

Крекери та котлетки спочатку сушаться на силіконових листах і, коли верхня частина підсохне, треба перевернути їх на інший бік та положити вже на решітку. Далі вони будуть підсушуватись швидше, (бо будуть провітрюватись з усіх сторін). 

Крекери висихають повністю, і стають хрусткими, а от котлетки, тому що вони товстенькі, всередині не досихають. Але ж це так смачно і в цьому весь шарм! Зверху хрустка оболонка, а всередині м'якиш. До речі, запаху часнику, навіть, не чутно, кудись він розтанув і дівся разом із гострим смаком цибулевих стрілочок.

От і питається в задачі - і для чого сироїди так ускладнюють собі життя?

Бо хочуть бути здоровими, от і все!

І вам не хворіти!

Фото автора.