Морквяно-банановий пиріг

Насамперед, хочу попередити всіх читачів і випікачів, що я – не професійний кулінар. Колись, давним-давно, я випікала морквяні пироги частенько, до різних свят. Вони були високі і широкі, замішані на пшеничній муці та змащені сметанним кремом з лимоном і цукром…

Боже, як вони всім подобались! І, насамперед, моїм дітям та чоловіку.

Потім, коли прийшли проблеми зі здоров’ям, я різко покінчила з яким би то не було випіканням, жарінням та варінням, і 2 роки їла тільки сирі рослинні продукти… Добре, хоч посуду з плитою не викинула з кухні, як деякі фанатичні сироїди. В цей час я випікала  тільки «живі» хлібці в новенькому дегідраторі при температурі не вище за 41 градус, щоб були збережені всі вітаміни та ферменти. Потім, через травматичні сімейні і політичні обставини, прийшлось відійти від  такого способу харчування і  перейти на вегетаріанство на декілька років, а потім вже, поступово, почала готувати і рибу і м’ясо, і пироги випікати, але з новими підходами.  За цей час я дізналась багато нового про те, які продукти треба купувати і в який спосіб їх краще готувати. Багато чого дізналась, а до дечого доходжу сама, дещо знаходжу у віртуальному просторі. Але, загалом, мало таких рецептів в інтернеті, які би можна було повторити один в один, тому приходиться експериментувати…

А мені і не важко, тому що по своїм підсвідомим бажанням, я – експериментатор, по освіті – архітектор (читай – художник), а що можна чекати від художника – експериментатора? Думаю, що всі вже зрозуміли… Так, від художника-експериментатора можна чекати, насамперед, якоїсь несподіванки.  Я вас попередила. А ви вже зважуйте, чи варто ризикувати трьома яйцями, 2 бананами та склянкою муки чи, ну, його на фіг…

Цей рецепт ще не ідеальний, як на мене. Цей рецепт – мій експеримент. І, якщо я, в майбутньому, досягну такого смаку який мені здасться ідеальним, я підкоригую цей рецепт, або ж напишу новий. 

Взагалі-то, все роблю "на око", тому варіації з кількістю продуктів можуть плавати туди-сюди. Зараз же, я чесно зафіксувала вагу продуктів, які пішли у мене конкретно на цей пиріг.

Отже:

3 яйця

2 банана (200 г в очищеному стані)

1 морква (200 г)

лимон (20 г)

сода (0,5 ч л.)

борошно кукурудзяне (150 г)

сіль (дрібка)

ізюм (30 г)

1. Пів-чайної ложки соди гасимо лимонним соком (або яблучним оцтом). Я ж, натерла в блюдечко заморожений лимон, разом зі шкіркою. Для справки: в мене в морозілці завжди лежить заморожений лимон, попередньо вимитий і вимочений у воді протягом декількох годин. Дуже зручно,- в морозильці він не псується, навіть, якщо ви про нього надовго забудете.

2. Яйця збила з дрібкою солі за допомогою міксеру. В мене  сіль гімалайська.

3. Всипала склянку кукурудзяного борошна (приблизно 110 г.) Не засмучуйтесь, коли побачите як ваші збиті яйця перетворюються у тісто невеликого об'єму.

 4. Додаємо моркву, натерту на мілкій тертушці. Тісто стає веселішим.

5. Два банани розрізаємо на невеличкі кусочки і збиваєио у пюрешку з допомогою ручного блендеру. Якщо немає блендеру - розминаємо виделкою, або ж перетираємо через сито. Додаємо у тісто. Тісто стає зовсім гарним і, навіть, трохи рідкуватим.

6. Додаємо  залишок кукурузного борошна, 40 г, або більше чи менше, на ваш розсуд.

7. Вкидаємо у тісто жменьку ізюму.

8. Випікаємо.

Цей пиріг я вирішила випекти у силіконовій формі, з зовнішнім діаметром 24 см., гарненько змастиши її кокосовим маслом.

Ставимо пиріг у прогріту духовку на 180-200 градусів. Тримаємо при такій температурі 15 хвилин, потім ще хвилин 20-25 при 150.

Виключаємо духовку і займаємось іншими домашніми справами не менш ніж пів-години...

Виймаємо, розрізаємо, пробуємо.

Ось такий вигляд має пиріг у розрізі. Він не дуже пухкий. Що придає пухнатості пирогам? Розпушувачі, сода, дріжжі. Чи хочемо ми їх мати більше? Однозначно - ні! 

На смак - в міру солодкий. Але коли немає вираженого солодкого смаку, то яскраво відчувається та дрібка солі і ті 0,5 чайної ложки соди, особливо, якщо приготувати пиріг зранку. Вечором рецептори на язиці стають менш чутливішими і те, що вранці здається надмірним, вечором - недостатнім... І тут   враження від смаку пирога можуть бути  різні.

Пильно придивляючись до розрізу пирога, розумієш, що можна було б покласти більше моркви... Наступного разу так і зроблю!

А до того ж, захотілось спекти нового пирога без солі та соди. Але додати більше сухофруктів та горіхів. Аж, раптом, вийде? 

Справжій художник ніколи не буде задоволений до кінця своїм творінням...