ХУМУС
Якщо ви ще не вмієте готувати хумус, це
значить, що ви просто ще не пробували його зробити.
Він робиться дуже просто і коли ви його зробите, то будете дуже дивуватись тому, чому до сих пір його не робили. Чесно, чесно! Він дуже смачний. І не дарма ця дієтична близькосхідна закуска є найпопулярнішою в світі серед вегетаріанців. Але ж, полюбляють її і м’ясоїди.
Він робиться дуже просто і коли ви його зробите, то будете дуже дивуватись тому, чому до сих пір його не робили. Чесно, чесно! Він дуже смачний. І не дарма ця дієтична близькосхідна закуска є найпопулярнішою в світі серед вегетаріанців. Але ж, полюбляють її і м’ясоїди.
А це зробити зараз не проблема, є він і в супермаркетах і на ринках. Замочуєте на ніч. Це обов'язково! У бобових багато фітинової кислоти. Тому, замочити на ніч - це мінімум. А то можна його ще і проростити, потримавши добу без води, тільки промиваючи вранці та вечором. Нут проростає щвидко. За добу уже будуть гарні росточки.
Потім, нут треба проварити, заливши новою водою. Раніше, я намагалась варити чим поменше. А зараз, начитавшись розумних людей, які вивчають зарубіжні публікації по цій тематиці, варю годину або півтори, на повільному вогнику. Все це ради зменшення фітинової кислоти.
нут відварений
кунжут
лимонний сік
сіль
спеції (перець, коріандр, куркума, імбир)
часничок
олія рослинна (у мене оливкова та рижієва)
трішки меду
зелень (по бажанню і по наявності)
Відварений нут треба перетворити на пюре, додаючи водички, у якій він варився. Робимо це за допомогою блендера стаціонарного або ручного. Звичайно, ручним блендером ви не доб'єтесь дуже гладкої структури, яку має магазинний хумус, так і хрін з ним!
Хумус - це, по суті, пюре із нуту. А смачнючим його роблять різні спеції та добавки.
Що додаємо?
Кунжут. Кунжут теж треба замочувати. Дехто воліє підсмажити кунжут на пательні без замочування. Я ж, схиляюсь до замочування. При тому, це треба зробити раніше, ніж ви вирішили замочити нут. Бо кунжут треба буде ще й просушити після замочування, щоб, потім, сухим вже змолоти у кофемолці.
А потім додаємо всі інші інгредієнти. Додаємо і вимішуємо. Вимішуємо і пробуємо. І це самий сакральний момент. Тут треба досягнути збалансованого смаку. Можна, навіть, зробити перерву у цій відповідальній справі, щоб смакові рецептори відпочили. А потім вернутись і вже остаточно вирішити, да чого ж тут, таки, не вистачає і чого ж туди ще сипонути чи линути...
Ох, справа ця нелегка... і завжди хвилююча.
У класичному рецепті хумуса немає меду чи підсолоджувача, але я додаю в гомеопатичній дозі, починаючи з 0,5 чайної ложки. Солоденька нотка придає об'ємності в гармонії смаку.
Порада: якусь частину чистого нутового пюре, або, навіть, відвареного гороху, залиште незайманим, щоб у випадку, якщо, в серцях, всипете багато перцю чи солі, була можливість додати нуту і якось поправити ситуацію...
А так... - зробити ХУМУС?
Та то ж фігня!
Фігня на олії зі спеціями!
Нічого складного!
Не бійтесь!
І у вас все вийде!
Потім будете попивати чайок із хумусом і радуватись як дешево він вам обійшовся, бо хумус у супермаркеті дорогий! А я ще навчу вас як випекти із хумусу нутовий млинчик до сніданку. Та то теж, зовсім нічого складного!
Якщо коротко:
У тому разі, коли вам хумус вже надоїв, як гірка редька, а розфасовані баночки з ним в холодильнику все ще стоять...
Берете одну баночку, вмішуєте в хумус яйце і випікаєте на пательні накривши кришкою. Нічого додавати в тісто не потрібно бо всі приправи у хумусі вже є. Ох, і смачний млинчик виходить! Ням-ням!
Коментарі
Дописати коментар